До лав Збройних сил боєць 432 окремого полку безпілотних систем 11 армійського корпусу з позивним «Рак» потрапив на початку 2025 року, а вже у березні приєднався до свого нинішнього підрозділу. Перед цим Рак пройшов базову загальновійськову підготовку у Великій Британії, але ще до неї боєць мав чітке розуміння своєї майбутньої спеціалізації. У цивільному житті він працював у сфері продажів — консультував покупців щодо електроніки, систем «Розумний дім» та цивільних безпілотників, отож, вибір був очевидним.

​- Я від початку прагнув потрапити в підрозділ БПЛА саме на FPV-дрони, - розказує Рак. - Так у підсумку й сталося. У підрозділі мене спочатку відправили вчитися на пілота дрона з ретранслятором. Мабуть, опановував його вдало, бо вже за два дні виїхав у складі бойового екіпажу на позицію. А відпрацювавши на «ретрику» два місяці, у вільний час почав тренуватися на симуляторі — це помітили, перевірили в ділі на аналогових дронах і перевели на пілотування «оптоволокна».

​

У червні 2025 року у підрозділі якраз сформували взвод екіпажів оптоволоконних дронів. На той час подібної техніки було небагато, тому працювали виключно по пріоритетних дальніх цілях — бронетехніці та артилерії. Нова технологія одразу показала переваги над звичайними дронами, хоча має свою специфіку.

​

- На відміну від аналогових апаратів, дрон на оптиці може опускатися нижче рівня дерев і знаходити добре приховані цілі, а якісна «картинка» зберігається до самого моменту удару, - пояснює боєць. - Спочатку було важко: волокно часто рвалося через неякісні котушки. Проте, коли ми налагодили технічну частину, ефективність зросла в рази. За час роботи на моєму рахунку вже понад 340 знищених окупантів.

​Війна висуває нові вимоги не лише до техніки, а й до витривалості бійців. Через високу інтенсивність ворожого вогню та складну логістику виходи на позиції стали набагато тривалішими, ніж це було раніше.

​-Нині найбільша проблема - це логістика, адже вихід на позицію надзвичайно небезпечний. Якщо раніше ми працювали за схемою «три доби через три», то крайній ротаційний вихід у мене тривав 53 дні поспіль.

​

Серед знищених цілей пілота — десятки одиниць ворожої техніки та гармат, є ТОС. САУ, кілька РСЗВ. Окремі епізоди бойової роботи демонструють не лише точність, а й бездоганне володіння безпілотником у складних умовах.

​- Пам'ятаю механізований штурм: йшов танк і кілька БТРів, - каже пілот FPV. - Вдалося влетіти танку прямо під башту — він одразу загорівся. В інший раз вдало відпрацювали по ТОС, який видовищно здетонував. Був і курйозний випадок під час піхотного штурму: з «Мавіка» ворога у зеленці не бачили. Я зайшов FPV-дроном під дерева — спочатку здалося, що там просто кинута амуніція, але в останній момент помітив двох окупантів, які сиділи прямо на гілках. Уламками дістало обох.

За статистикою пілот не женеться — каже, що просто намагається максимально якісно виконувати свою роботу. Проте вона вимагає ювелірної точності: кілька разів одним влучним ударом FPV-дрона йому вдавалося ліквідувати одразу трьох окупантів. І це не лише про майстерне володіння технікою, а й про найвищий рівень ефективності, коли кожен ресурс працює на результат, наближаючи нашу перемогу.