Молодший сержант із позивним «Вуду» - командир відділення 432-го окремого полку БпС 11-го корпусу. У підрозділі безпілотних систем він із березня 2025 року, але вже має вагомі бойові здобутки. Свою швидку інтеграцію пов’язує з довірою і наставництвом досвідчених побратимів, а також із вдалим вибором ролі в екіпажі, яка дозволила максимально розкрити його потенціал.

- Найважче було адаптуватися в «учебці», - згадує молодший сержант. - До армії я писав музику для розробників дитячих комп’ютерних ігор. Ця робота максимально далека від війська, тому спочатку довелося помордуватися. Та тижні за два БЗВП я остаточно усвідомив, де перебуваю, і налаштувався на службу. Скажу відверто: це вдавалося не всім. Хлопці йшли в СЗЧ, і для декого це закінчувалося трагічно в місцевих болотах...

Вуду ж дуже хотів потрапити саме до підрозділу безпілотних систем, проявляв наполегливість на всіх відборах, і у березні 2025 р. таки потрапив до взводу FPV. Спочатку виконував обов’язки штурмана, але відчував, що то не зовсім його. Прагнув стати пілотом, тренувався кожну вільну хвилину і невдовзі опанував майстерність пілотування FPV.

- В один із днів на позиції, для мене дуже пам’ятний, - відзначає Вуду, - командир нашого екіпажу раптом звільнив своє місце пілота для мене, відразу вдалося здійснити кілька вдалих вильотів, і так я став пілотом. Щодо здобутків - палили і ворожу «броню», і навіть збивали їхній дрон-бомбардувальник. Але найважливіший для мене показник - це ліквідовані вороги. Наш екіпаж вже має на рахунку близько 120 знищених окупантів. І я прагну суттєво збільшити цей список. Коли бачу, як ворожий КАБ чи балістика руйнує багатоповерхівку в рідному Запоріжжі чи іншому українському місті, відчуваю лють. Хочу, щоб усі вони залишилися перегноєм у наших полях!